Євген Коновалець

1891 народився Євген Коновалець, військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, комендант УВО, голова Проводу українських націоналістів (з 1927), перший голова ОУН (з 1929), один з ідеологів українського націоналізму. Брав активну участь у діяльності Української національно-демократичної партії, яка була найбільш впливовою на той час у Галичині. Його політичні переконання щодо України були такими: самостійництво, державництво й соборництво. У 1917 році очолював створену у Києві формацію Січових Стрільців. За його ініціативою та участю була заснована Українська стрілецька громада, що поклала початок Організації державного відродження України (ОДВУ) в США і Українського національного об’єднання (УНО) в Канаді, було сформовано військовий штаб та започатковано школи з підготовки військових кадрів. 23 травня 1938 р. Коновалець був убитий у Роттердамі П. Судоплатовим, агентом НКВС. Нині в Україні 23 травня відзначають День героїв.

Роман Шухевич

1907 народився Роман Шухевич, політичний і військовий діяч українського революційно-визвольного руху 1920–1950 роках, генерал-хорунжий УПА (1944). Роман Шухевич походив з відомого роду в Галичині. Вчився у гімназії, у Львівській політехніці, здобув фах інженера-будівельника, паралельно здобував музичну освіту в Львівському музичному інституті. Після звільнення з ув’язнення 1937 р. створив рекламну фірму "Фама" (у пер. з латини – розголос). Вона виконувала подвійне завдання: була легальним прикриттям інформаційної діяльності ОУН та створювала для неї легальну фінансово-економічну базу. Підприємство швидко зростало, давало оголошення у польських, німецьких та угорських газетах. Під керівництвом Р. Шухевича ОУН зробила цілий ряд вкрай важливих політичних кроків: в серпні 1943 проведено 3-й Надзвичайний великий збір ОУН, прийнято розгорнуту програму організації, що була по суті програмою національно-визвольного руху. В листопаді за участі Шухевича було проведено Конференцію поневолених народів, своєрідний антикомуністичний Інтернаціонал, який мав стати основою антирадянського фронту боротьби народів СРСР. В липні наступного 1944 року ОУН створила підпільний парламент – Українську головну визвольну раду. До неї увійшли представники різних політичних сил, причому головним критерієм відбору була готовність до збройної боротьби за створення Української держави. Р. Шухевич вважав, що єдність українського визвольного руху є важливою запорукою успіху. Задля подолання "отаманщини" поставив ультиматум командирам усіх загонів – визнати єдине повстанське командування або скласти зброю і припинити боротьбу. Роман Шухевич та його спільники будували УПА за зразками регулярних армій: створювались штаби (Головний та регіональні), офіцерські (старшинські) школи, система звань та посад, і навіть власна нагородна система. Запроваджені ним принципи і норми політичної та військової діяльності стали концептуальною основою української визвольної боротьби 1940–1950 років.

Підготовлено за матеріалом Українського інституту національної пам’яті.